1. Словник української мови в 11 томах

недостойно

НЕДОСТО́ЙНО. Принижуючи гідність, достоїнство; не так, як годиться, як слід.

— Графові донесли, буцімто пані Барбара з паном сотником недостойно поводилася (Ле, Наливайко, 1957, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недостойно — недосто́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. недостойно — присл. Принижуючи гідність; не так, як годиться, як слід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недостойно — НЕДОСТО́ЙНО. Принижуючи гідність, достоїнство; не так, як годиться, як слід; негідно. – Графові донесли, буцімто пані Барбара з паном сотником недостойно поводилася (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. недостойно — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик. Словник синонімів української мови