1. Словник української мови в 11 томах

недугувати

НЕДУ́ГУВАТИ, ую, уєш і рідко НЕДУ́ЖАТИ, аю, аєш, недок. Бути хворим, хворіти.

Частіш ходила до нас Чайчиха, бо мати все недугувала (Вовчок, І, 1955, 234);

Три тижня [тижні] недужав [Хома] (Кв.-Осн., II, 1956, 251);

// чим, на що. Страждати від якої-небудь хвороби.

А з осені почала моя жінка недугувати нервами (Мирний, V, 1955, 410);

[Хлопець:] Тяжко я на пропасницю недугував (Л. Укр., II, 1951, 484).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недугувати — неду́гувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. недугувати — див. хворіти Словник синонімів Вусика
  3. недугувати — -ую, -уєш і недужати, -аю, -аєш, недок. Бути хворим, хворіти. || чим, на що. Страждати від якої-небудь хвороби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недугувати — НЕДУ́ГУВАТИ, ую, уєш і рідко НЕДУ́ЖАТИ, аю, аєш, недок., на що і без дод. Бути хворим; хворіти, слабувати. Частіш ходила до нас Чайчиха, бо мати все недугувала (Марко Вовчок); Три тижня [тижні] недужав [Хома] (Г. Квітка-Основ'яненко); // чим, на що. Словник української мови у 20 томах
  5. недугувати — ХВОРІ́ТИ на що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ (ХОРУВА́ТИ діал.), БОЛІ́ТИ розм., ГИБІТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. недугувати — Недугувати, -гую, -єш гл. = нездужати. Зосталася сама самісінька недугуючи. МВ. ІІ. 14. Недугувала з місяць. Мир. Пов. II. 78. Словник української мови Грінченка