1. Словник української мови в 11 томах

недурний

НЕДУРНИ́Й, а́, е́. Досить розумний.

Сильний, вродливий і недурний, він був одним з тих людей, яким завжди і в усьому щастить (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 299);

// у знач. ім. недурни́й, но́го, ч. Розумна людина.

Недурний видумав, що всяка жаба своє болото хвалить.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недурний — недурни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недурний — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. недурний — -а, -е. Досить розумний. || у знач. ім. недурний, -ного, ч. Розумна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недурний — НЕДУРНИ́Й, а́, е́. Досить розумний. Недурний хлопець; // у знач. ім. недурни́й, но́го, ч. Розумна людина. Недурний видумав, що всяка жаба своє болото хвалить (з переказу). Словник української мови у 20 томах
  5. недурний — РОЗУ́МНИЙ (який має неабиякий розум), НЕДУРНИ́Й, ХИТРОМУДРИЙ, ТОЛКО́ВИЙ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм., МІЗКУВА́ТИЙ розм., МІЗКОВИ́ТИЙ розм., КЕБЕТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., МИСЛИ́ВИЙ заст. рідко, ТОЛКОВИ́ТИЙ заст. Словник синонімів української мови