недурний

недурни́й

-а, -е.

Досить розумний.

|| у знач. ім. недурний, -ного, ч. Розумна людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недурний — недурни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недурний — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. недурний — НЕДУРНИ́Й, а́, е́. Досить розумний. Недурний хлопець; // у знач. ім. недурни́й, но́го, ч. Розумна людина. Недурний видумав, що всяка жаба своє болото хвалить (з переказу). Словник української мови у 20 томах
  4. недурний — РОЗУ́МНИЙ (який має неабиякий розум), НЕДУРНИ́Й, ХИТРОМУДРИЙ, ТОЛКО́ВИЙ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм., МІЗКУВА́ТИЙ розм., МІЗКОВИ́ТИЙ розм., КЕБЕТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., МИСЛИ́ВИЙ заст. рідко, ТОЛКОВИ́ТИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. недурний — НЕДУРНИ́Й, а́, е́. Досить розумний. Сильний, вродливий і недурний, він був одним з тих людей, яким завжди і в усьому щастить (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 299); // у знач. ім. недурни́й, но́го, ч. Розумна людина. Недурний видумав, що всяка жаба своє болото хвалить. Словник української мови в 11 томах