недієздатний

Значення в інших словниках

1. недієздатний — недієзда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
2. недієздатний — [неид'ійеиздатнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
3. недієздатний — -а, -е. 1》 Нездатний до діяльності. 2》 юр. Позбавлений здатності самостійно здійснювати дії юридичного характеру і нести відповідальність за них. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недієздатний — НЕДІЄЗДА́ТНИЙ, а, е. 1. Нездатний до діяльності. Польська держава виявилась настільки немічною і недієздатною, що при перших же воєнних невдачах [на початку XX ст.] стала розсипатися (з газ.); // Який не діє, не спрацьовує (про закон, постанову і т. ін.). Словник української мови у 20 томах