1. Словник української мови в 11 томах

незалежно

НЕЗАЛЕ́ЖНО. Присл. до незале́жний.

Дід прийняв листа гордо й незалежно (Донч., VI, 1957, 12);

Хлопець був худий, виснажений, але тримався незалежно (Мик., II, 1957, 416).

Незале́жно від, прийм., з род. в. — уживається при позначенні предметів, явищ, понять, які не беруться до уваги при розгортанні дії.

Чим далі, тим все ясніше стає, що події розгортаються незалежно від його бажань і прагнень (Гончар, II, 1959, 380).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незалежно — незале́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незалежно — Присл. до незалежний. Незалежно від прийм., із род. в. — уживається для позначення предметів, явищ, понять, які не беруться до уваги під час розгортання дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незалежно — НЕЗАЛЕ́ЖНО. Присл. до незале́жний. Дід прийняв листа гордо й незалежно (О. Донченко); Хлопець був худий, виснажений, але тримався незалежно (І. Микитенко). ○ (1) Незале́жно від, у функц. неузгодж. означ., прийм., з род. Словник української мови у 20 томах