1. Словник української мови в 11 томах

незаможницький

НЕЗАМО́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до незамо́жник.

Рух за створення незаможницьких загонів перевершив усі сподівання: тисячами пішли (Гончар, Таврія.., 1957, 518);

// Належний незаможникові, незаможникам.

— А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха] (Головко, II, 1957, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незаможницький — незамо́жницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незаможницький — -а, -е. Прикм. до незаможник. || Належний незаможникові, незаможникам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незаможницький — НЕЗАМО́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до незамо́жник. Рух за створення незаможницьких загонів перевершив усі сподівання: тисячами пішли (О. Гончар); // Належний незаможникові, незаможникам. – А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха] (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. незаможницький — Незамо́жницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)