незаможниця

НЕЗАМО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до незамо́жник.

[Дудар:] Це — незаможниця Настя, що напевне буде колись головою окрвиконкому… (Мик., І, 1957, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незаможниця — незамо́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. незаможниця — -і. Жін. до незаможник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незаможниця — НЕЗАМО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до незамо́жник. [Дудар:] Це – незаможниця Настя, що напевне буде колись головою окрвиконкому... (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах