1. Словник української мови в 11 томах

незвано

НЕЗВА́НО. Присл. до незва́ний.

— Не хочу, щоб чужинець незвано, безцеремонно, не питаючи, заходив до моєї хати, зазирав, куди йому заманеться, робив, що захоче … (Коз., Гарячі руки, 1960, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незвано — незва́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незвано — Присл. до незваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незвано — НЕЗВА́НО. Присл. до незва́ний. – Не хочу, щоб чужинець незвано, безцеремонно, не питаючи, заходив до моєї хати, зазирав, куди йому заманеться, робив, що захоче... (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах