незвано
НЕЗВА́НО.
Присл. до незва́ний.
– Не хочу, щоб чужинець незвано, безцеремонно, не питаючи, заходив до моєї хати, зазирав, куди йому заманеться, робив, що захоче... (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незвано — незва́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незвано — Присл. до незваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незвано — НЕЗВА́НО. Присл. до незва́ний. — Не хочу, щоб чужинець незвано, безцеремонно, не питаючи, заходив до моєї хати, зазирав, куди йому заманеться, робив, що захоче … (Коз., Гарячі руки, 1960, 174). Словник української мови в 11 томах