1. Словник української мови в 11 томах

нездатний

НЕЗДА́ТНИЙ, а, е.

1. на що, до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь, неспроможний робити щось і т. ін.

До збройного повстання в грудні 1905 р. народ в Росії виявлявся нездатним на масову, збройну боротьбу з експлуататорами (Ленін, 31, 1951, 478);

— Нездатний вже я до роботи, та й моя стара вже підтопталась.., — сказав дід Грицай (Н.-Лев., IV, 1956, 201);

Почуває сама [Катька], що нездатна тепер думати над чимось так же ясно й просто, як раніше (Сміл., Зустрічі, 1936, 113);

// до чого. Який не має здібностей, нахилу до чого-небудь.

Нездатний був Тарас до кухарства (Мирний, V, 1955, 310).

2. розм., рідко. Який не підходить для чого-небудь, не відповідає певним вимогам; непридатний.

[Джонс:] Не знаю, чи путня глина.. [Р і ч а р д:] Для скульптури вона нездатна (Л. Укр., III, 1952, 94);

Він знав.. всі літери, але по-старому: бе, ве, ге… Демид почав йому виясняти, через віщо його знання нездатне (Гр., II, 1963, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нездатний — (який позбавлений властивостей для чогось) нездібний, неспосібний, негожий на що, незугарний. Словник синонімів Полюги
  2. нездатний — незда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нездатний — Нездібний, неспроможний, незугарний; Р. непридатний, негодящий. Словник синонімів Караванського
  4. нездатний — див. невмілий Словник синонімів Вусика
  5. нездатний — [неиздатнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. нездатний — -а, -е. 1》 на що, до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь, неспроможний робити щось і т. ін. || до чого. Який не має здібностей, нахилу до чого-небудь. 2》 розм., рідко. Який не годиться для чого-небудь, не відповідає певним вимогам; непридатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. нездатний — НЕЗДА́ТНИЙ, а, е. 1. на що, до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь, неспроможний робити щось і т. ін. – Нездатний вже я до роботи, та й моя стара вже підтопталась.., – сказав дід Грицай (І. Словник української мови у 20 томах
  8. нездатний — БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  9. нездатний — Незда́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)