нездатний

Значення в інших словниках

1. нездатний — незда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
2. нездатний — Нездібний, неспроможний, незугарний; Р. непридатний, негодящий. Словник синонімів Караванського
3. нездатний — див. невмілий Словник синонімів Вусика
4. нездатний — [неиздатнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
5. нездатний — -а, -е. 1》 на що, до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь, неспроможний робити щось і т. ін. || до чого. Який не має здібностей, нахилу до чого-небудь. 2》 розм., рідко. Який не годиться для чого-небудь, не відповідає певним вимогам; непридатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. нездатний — НЕЗДА́ТНИЙ, а, е. 1. на що, до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь, неспроможний робити щось і т. ін. – Нездатний вже я до роботи, та й моя стара вже підтопталась.., – сказав дід Грицай (І. Словник української мови у 20 томах
7. нездатний — БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
8. нездатний — Незда́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. нездатний — НЕЗДА́ТНИЙ, а, е. 1. на що, до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь, неспроможний робити щось і т. ін. До збройного повстання в грудні 1905... Словник української мови в 11 томах