1. Словник української мови в 11 томах

незичливо

НЕЗИ́ЧЛИ́ВО. Присл. до нези́чли́вий.

Похиливши голову, дивився на нього митрополит суворо і незичливо (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 436).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незичливо — нези́чли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незичливо — Присл. до незичливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незичливо — НЕЗИ́ЧЛИ́ВО. Присл. до нези́чли́вий. Похиливши голову, дивився на нього митрополит суворо і незичливо (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  4. незичливо — Незичливо нар. Недоброжелательно. Словник української мови Грінченка