незичливо
нези́чли́во
Присл. до незичливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незичливо — нези́чли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незичливо — НЕЗИ́ЧЛИ́ВО. Присл. до нези́чли́вий. Похиливши голову, дивився на нього митрополит суворо і незичливо (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
- незичливо — НЕЗИ́ЧЛИ́ВО. Присл. до нези́чли́вий. Похиливши голову, дивився на нього митрополит суворо і незичливо (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 436). Словник української мови в 11 томах
- незичливо — Незичливо нар. Недоброжелательно. Словник української мови Грінченка