незмінно
НЕЗМІ́ННО. Присл. до незмі́нний.
Вночі не спала [Малуша], вдень не їла, зблідла, змарніла, тільки очі незмінно блищали (Скл., Святослав, 1959, 189);
Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений (Довж., І, 1958, 66);
Великий Жовтень розчинив нам брами, надійний шлях під сонцем нас веде. І хто цим шляхом йде незмінно з нами, той сам до щастя й розквіту іде (Забіла, Промені, 1951, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незмінно — незмі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незмінно — Присл. до незмінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незмінно — НЕЗМІ́ННО. Присл. до незмі́нний. Вночі не спала [Малуша], вдень не їла, зблідла, змарніла, тільки очі незмінно блищали (С. Скляренко); Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
- незмінно — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО... Словник синонімів української мови
- незмінно — Незмі́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- незмінно — Незмінно нар. Неизмѣняемо; неизмѣнно. Словник української мови Грінченка