нелюбов

НЕЛЮБО́В, і, ж. Почуття неприязні, неприхильності до кого-небудь.

Більше всього не пойме [не зрозуміє] Настя нелюбові Парасчиної до дітей. Яка вона мати, чи вона прибере, попестить коли дитину (Мирний, IV, 1955, 70);

Серед січовиків почувалася прихована нелюбов до цього гетьмана (Ле, Наливайко, 1957, 47);

// до чого, розм. Відсутність бажання що-небудь робити, виконувати і т. ін.

Мовчки рушив [Григорій] на Схід.. у супроводі жінки Харитини й собаки Султана, якого шанував за тактовність і нелюбов до гавкання (Довж., І, 1958, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нелюбов — нелюбо́в іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нелюбов — Неприязнь, неприхильність, АНТИПАТІЯ, с. ненависть; (до чого) нехіть. Словник синонімів Караванського
  3. нелюбов — -і, ж. Почуття неприязні, неприхильності до кого-небудь. || до чого, розм. Відсутність бажання що-небудь робити, виконувати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нелюбов — НЕЛЮБО́В, і, ж. Почуття неприязні, неприхильності до кого-небудь. Більше всього не пойме [не зрозуміє] Настя нелюбові Парасчиної до дітей. Словник української мови у 20 томах
  5. нелюбов — НЕПРИ́ЯЗНЬ (недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, АНТИПА́ТІЯ підсил., НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ підсил., НЕДРУЖЕЛЮ́БНІСТЬ підсил., НЕЛЮБО́В підсил., ВОРО́ЖІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  6. нелюбов — Нелюбо́в, -ви ж. Нелюбовь, непріязнь. Ці річі здаються нам луною од тієї великої нелюбови, яку виказують нам німецькі писання. О. 1862. IX. 26. Словник української мови Грінченка