1. Словник української мови в 11 томах

ненароком

НЕНАРО́КОМ, присл.

1. Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне.

Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (Н.-Лев., II, 1956, 49);

Дівчину ніби ненароком зустріли майже біля порога капітанової квартири Омельчук та Махотка (Збан., Між.. людьми, 1955, 12);

Передаючи йому бідон, ненароком чи навмисне торкнулась [Тоня] рукою його руки (Гончар, Тронка, 1963, 35);

// Випадково, непередбачено, несподівано.

Може, й мене ненароком Діточки згадають (Шевч., II, 1963, 111);

Біля книжкового кіоска Андрій ненароком зустрівся з Катею (Гур., Наша молодість, 1949, 367);

Щоб не поразитися ненароком на управителя, Мотронка вернулася додому (Бурл., О. Вересай, 1959, 38).

2. Необережно, необачно, не бажаючи заподіяти щось неприємне.

Хворий почав оповідати йому цілу легенду, як йому вилами ненароком пробив хтось руку (Баш, Проф. Буйко, 1946, 30);

Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрелив від того незначного руху (Гончар, III, 1959, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненароком — ненаро́ком прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ненароком — пр., без наміру, МИМОХІТЬ, ненавмисне, невмисне, незумисне; випадково, несподівано; (пошкодити) необережно, необачно; пор. НЕСАМОХІТЬ. Словник синонімів Караванського
  3. ненароком — див. мимоволі Словник синонімів Вусика
  4. ненароком — присл. 1》 Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне. || Випадково, непередбачено, несподівано. 2》 Необережно, необачно, не бажаючи заподіяти щось неприємне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ненароком — Випадково, випадком, несподівано, зненацька, неумисно Словник чужослів Павло Штепа
  6. ненароком — НЕНАРО́КОМ, присл. 1. Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне. Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (І. Словник української мови у 20 томах
  7. ненароком — ВИПАДКО́ВО присл. (не передбачаючи, не сподіваючись; за збігом обставин), НЕНАРО́КОМ, НЕСПОДІ́ВАНО, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНО, ЧА́СОМ, ПОМИЛКО́ВО рідше, ВИ́ПА́ДКОМ рідко, ПРИПА́ДКОМ діал., ПРИПАДКО́ВО діал. Про Ширяєва Тарас довідався випадково (О. Словник синонімів української мови
  8. ненароком — Ненаро́ком, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ненароком — Ненароком нар. Нечаянно, неумышленно. Коли кому й лучалось ненароком зблизиться до того острова, то з ляком тікали від його. Стор. МПр. 13. Словник української мови Грінченка