ненароком

ненаро́ком

присл.

1》 Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне.

|| Випадково, непередбачено, несподівано.

2》 Необережно, необачно, не бажаючи заподіяти щось неприємне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненароком — ненаро́ком прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ненароком — пр., без наміру, МИМОХІТЬ, ненавмисне, невмисне, незумисне; випадково, несподівано; (пошкодити) необережно, необачно; пор. НЕСАМОХІТЬ. Словник синонімів Караванського
  3. ненароком — див. мимоволі Словник синонімів Вусика
  4. ненароком — Випадково, випадком, несподівано, зненацька, неумисно Словник чужослів Павло Штепа
  5. ненароком — НЕНАРО́КОМ, присл. 1. Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне. Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (І. Словник української мови у 20 томах
  6. ненароком — ВИПАДКО́ВО присл. (не передбачаючи, не сподіваючись; за збігом обставин), НЕНАРО́КОМ, НЕСПОДІ́ВАНО, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНО, ЧА́СОМ, ПОМИЛКО́ВО рідше, ВИ́ПА́ДКОМ рідко, ПРИПА́ДКОМ діал., ПРИПАДКО́ВО діал. Про Ширяєва Тарас довідався випадково (О. Словник синонімів української мови
  7. ненароком — Ненаро́ком, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ненароком — НЕНАРО́КОМ, присл. 1. Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне. Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. ненароком — Ненароком нар. Нечаянно, неумышленно. Коли кому й лучалось ненароком зблизиться до того острова, то з ляком тікали від його. Стор. МПр. 13. Словник української мови Грінченка