ненаїжджений
НЕНАЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е.
1. По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); невторований.
Віз заскрипів, повертаючись, і поторохтів по сухій ненаїждженій дорозі (Вас., І, 1959, 291);
Мабуть, недавно прошуміла тут сніговиця. Дорога ще ненаїжджена (Коп., Лейтенанти, 1947, 3).
2. Який мало використовувався при їзді; новий.
Під ненаїждженими полозками потужно рипить сніг (Кир., Вибр., 1960, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ненаїжджений — ненаї́жджений прикметник Орфографічний словник української мови
- ненаїжджений — -а, -е. 1》 По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); невторований. 2》 Який мало використовувався під час їзди; новий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ненаїжджений — НЕНАЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е. 1. По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); не зовсім вторований. Віз заскрипів, повертаючись, і поторохтів по сухій ненаїждженій дорозі (С. Васильченко); Мабуть, недавно прошуміла тут сніговиця. Дорога ще ненаїжджена (О. Словник української мови у 20 томах