ненаїжджений
ненаї́жджений
-а, -е.
1》 По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); невторований.
2》 Який мало використовувався під час їзди; новий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ненаїжджений — ненаї́жджений прикметник Орфографічний словник української мови
- ненаїжджений — НЕНАЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е. 1. По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); не зовсім вторований. Віз заскрипів, повертаючись, і поторохтів по сухій ненаїждженій дорозі (С. Васильченко); Мабуть, недавно прошуміла тут сніговиця. Дорога ще ненаїжджена (О. Словник української мови у 20 томах
- ненаїжджений — НЕНАЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е. 1. По якому мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); невторований. Віз заскрипів, повертаючись, і поторохтів по сухій ненаїждженій дорозі (Вас., І, 1959, 291); Мабуть, недавно прошуміла тут сніговиця. Дорога ще ненаїжджена (Коп. Словник української мови в 11 томах