1. Словник української мови в 11 томах

неня

НЕ́НЯ, і, ж.

1. пестл. Жінка стосовно до народжених нею дітей.

Все б вона дала, що тільки має, аби бути тепер коло неї, коло нені старої… (Мирний, III, 1954, 78);

Хочеться спати… голова хилиться. А неня вже постіль постелила (Хотк., II, 1966, 104);

Хіба ж нам розлюбить і нені усміх милий, І усміх любої, і шелести дібров? (Рильський, Поеми, 1957, 222);

// Уживається як звертання до матері.

Дітки маленькі кликали маму: — Вставай, голубко, нене кохана (Граб., І, 1959, 332);

— Люба нене, прости, не клени, [кляни] наймолодшого рідного сина (Гонч., Вибр., 1959, 42);

*Образно. А ти, моя Україно, Безталанна вдово, Я до тебе літатиму з хмари на розмову.. Прощай же ти, моя нене, Удово небого, Годуй діток (Шевч., І, 1963, 238).

2. у знач. виг. Уживається для вираження переляку, здивування, радості і т.ін.

[Голоски Потерчат:] Ми ж бо не знали, що тута гості, ми б не зринали з глибокості… Ой, нене, сум! Нум плакать, нум! (Л. Укр., III, 1952, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неня — Неня (21, 389) – “мати”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. неня — не́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. неня — НЕНЬКА, див. МАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. неня — див. мати Словник синонімів Вусика
  5. неня — -і, ж. 1》 пестл. Жінка стосовно до народжених нею дітей. || Уживається як звертання до матері. 2》 у знач. виг. Уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. неня — НЕ́НЯ, і, ж. 1. пестл. Жінка стосовно до народжених нею дітей. Все б вона дала, що тільки має, аби бути тепер коло неї, коло нені старої... (Панас Мирний); Хочеться спати... голова хилиться. А неня вже постіль постелила (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. неня — Нене моя рідна, тебе б'ють, а я бідна. Плач дочки, як били матір, а вона безрадна не годна була її охоронити від панського знущання. У кого ненька, у того головка гладенька. Мама доглядає своїх дітей, щоб були чисті, зачесані та не голодні. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. неня — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл. Словник синонімів української мови
  9. неня — Не́ня, -ні, -нею, не́не! не́ні, нень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. неня — Не́ня, -ні ж. ласк. Мать, родимая. — Сину мій, коли приїдеш до нас? « Тогді я, непе, приїду до вас, як павине пір'я наспід потоне, а млиновий камінь наверх випірне. Макс. (1849) 107. ум. ненечка, ненька. Словник української мови Грінченка