неоген

Значення в інших словниках

1. неоген — неоге́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. неоген — -у, ч., археол. Друга половина третинного періоду історії розвитку Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неоген — НЕОГЕ́Н, у, ч., архл. Друга половина третинного періоду історії розвитку Землі. У Закарпатті гороутворення супроводилось вулканічними виверженнями, які відбувалися протягом всього неогену (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. неоген — неоге́н, неоге́новий пері́од (від нео... і ...ген) другий період кайнозойської ери геологічної історії Землі (див. кайнозой); розпочався 25 млн. років тому, тривав 23,5 млнроків. Відклади цього періоду становлять неогенову систему. Словник іншомовних слів Мельничука
5. неоген — Пізній підперіод третинного періоду; див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія