1. Словник української мови в 11 томах

неперебутний

НЕПЕРЕБУТНИ́Й, а́, е́, заст. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неперебутний — -а, -е. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. неперебутний — НЕПЕРЕБУТНИ́Й, а́, е́, заст. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний. Словник української мови у 20 томах