неперебутний
неперебутни́й
-а, -е.
Надмірно довгий, тривалий; нескінченний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неперебутний — НЕПЕРЕБУТНИ́Й, а́, е́, заст. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний. Словник української мови у 20 томах
- неперебутний — НЕПЕРЕБУТНИ́Й, а́, е́, заст. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний. Словник української мови в 11 томах