неперебутний

неперебутни́й

-а, -е.

Надмірно довгий, тривалий; нескінченний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неперебутний — НЕПЕРЕБУТНИ́Й, а́, е́, заст. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний. Словник української мови у 20 томах
  2. неперебутний — НЕПЕРЕБУТНИ́Й, а́, е́, заст. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний. Словник української мови в 11 томах