1. Словник української мови в 11 томах

неповноправний

НЕПОВНОПРА́ВНИЙ, а, е. Який не володіє всіма правами, має неоднакові права з іншими.

Робітниця й селянка пригноблені капіталом і зверх того вони навіть у найдемократичніших з буржуазних республік лишаються, по-перше, неповноправними, бо рівності з чоловіком закон їм не дає; по друге, — і це головне — вони лишаються в "домашньому рабстві", "домашніми рабинями"… (Ленін, 32, 1951, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неповноправний — неповнопра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неповноправний — -а, -е. Який не володіє всіма правами, має неоднакові права з іншими. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неповноправний — НЕПОВНОПРА́ВНИЙ, а, е. Який не володіє всіма правами, має неоднакові громадянські права з іншими. Можливо, неповноправний статус вдів та бездітних жінок фіксують жіночі поховання без прикрас поховального одягу у родових могильниках Подніпров'я (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах