1. Словник української мови в 11 томах

неповноправність

НЕПОВНОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неповнопра́вний.

Форми й ступені цього примусу можуть бути найрізноманітніші, починаючи від кріпацького стану і кінчаючи становою неповноправністю селянина (Ленін, 3, 1970, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неповноправність — неповнопра́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неповноправність — -ності, ж. Абстр. ім. до неповноправний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неповноправність — НЕПОВНОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неповнопра́вний. Дається взнаки неповноправність української мови (із журн.). Словник української мови у 20 томах