1. Словник української мови в 11 томах

непогамовний

НЕПОГАМО́ВНИЙ, а, е.

1. Якого не можна стримати, угамувати, заспокоїти.

Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається їй і ця непогамовна Тоня Горпищенко (Гончар, Тронка, 1963, 171);

До хати їх [дітей] запрошує [Т. Шевченко] й за стіл Садовить ту юрбу непогамовну (Мал., Віщий голос, 1961, 42);

// Який не знає втоми; невтомний.

Непогамовний збирач чого-небудь; Непогамовний борець проти чого-небудь.

2. перен. Дуже сильний ступенем свого вияву.

Якась дика, непогамовна енергія керувала його рухами (Коцюб. І, 1955, 305);

В ньому прокинувся голод, дикий, непогамовний, незборимий голод, від якого темніє в очах (Загреб., Європа 45, 1959, 37).

3. перен. Який не припиняється, триває безперестанно; безперервний.

Твої слова, не вмиті потом Непогамовного труда, Пролинуть непотрібним льотом, Не залишаючи сліда (Рильський, III, 1961, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непогамовний — (який не може стримати своїх почуттів) ненаситний, невтолимий. Словник синонімів Полюги
  2. непогамовний — непогамо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. непогамовний — НЕВГАМОВНИЙ; (- голод, спрагу) невтоленний, невситимий, невтишний. Словник синонімів Караванського
  4. непогамовний — див. жвавий; непокірний; роботящий Словник синонімів Вусика
  5. непогамовний — -а, -е. 1》 Якого не можна стримати, угамувати, заспокоїти. || Який не знає втоми; невтомний. 2》 перен. Дуже сильний ступенем свого вияву. 3》 перен. Який не припиняється, триває безперестанно; безперервний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. непогамовний — НЕПОГАМО́ВНИЙ, а, е. 1. перен. Дуже сильний ступенем свого вияву. Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається їй і ця непогамовна Тоня Горпищенко (О. Гончар); Якась дика, непогамовна енергія керувала його рухами (М. Словник української мови у 20 томах
  7. непогамовний — Нестриманий Словник застарілих та маловживаних слів
  8. непогамовний — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил. Словник синонімів української мови