1. Словник української мови в 11 томах

непогасний

НЕПОГА́СНИЙ, а, е.

1. Який не гасне, якого не можна погасити; невгасимий.

Живе, як зоря непогасна, образ Леніна в мужніх серцях (Сос., Так ніхто.., 1960, 8);

Куди не глянь — квіти і квіти. Неначе то й не квіти, а живі, непогасні смолоскипи палають вогнем (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 113).

2. перен. Який з часом не втрачає своєї сили; неослабний.

Великий гнів і непогасний пал Тобі [воїнові] левину навівали силу, Бо всі боролись за Отчизну милу (Рильський, II, 1960, 251);

Є багато любовій, та найдужча й найвища з усіх, непогасна, як вічність, до тебе — моя Україно (Сос., II, 1958, 306);

// Якого не можна стримати, угамувати.

Погляд дружини був повний розпуки і непогасного болю (Збан., Між.. людьми, 1955, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непогасний — (про тривкі почуття) невгасимий, (про кохання) неопалимий. Словник синонімів Полюги
  2. непогасний — непога́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. непогасний — див. НЕЗГАСНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. непогасний — див. вічний Словник синонімів Вусика
  5. непогасний — -а, -е. 1》 Який не гасне, якого не можна погасити; невгасимий. 2》 перен. Який з часом не втрачає своєї сили; неослабний. || Якого не можна стримати, угамувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. непогасний — НЕПОГА́СНИЙ, а, е. 1. Який не гасне, якого не можна погасити; невгасимий. Куди не глянь – квіти і квіти. Неначе то й не квіти, а живі, непогасні смолоскипи палають вогнем (І. Цюпа). 2. перен. Який з часом не втрачає своєї сили; неослабний. Словник української мови у 20 томах
  7. непогасний — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет. Словник синонімів української мови