непогасний
НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет., НЕПОГАСИ́МИЙ рідко; НЕОПАЛИ́МИЙ поет. (перев. про любов, кохання). Тільки тепер дівчина зрозуміла, що допомоги чекати даремно. Але невгасимий інстинкт життя викликав химерні образи (О. Донченко); Чехов здавна увійшов у моє серце, як міцна й незгасна любов (М. Рильський); О як було любо тоді, моя непогасная мріє! (В. Сосюра). — Пор. неме́ркнучий, неосла́бний.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непогасний — (про тривкі почуття) невгасимий, (про кохання) неопалимий. Словник синонімів Полюги
- непогасний — непога́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- непогасний — див. НЕЗГАСНИЙ. Словник синонімів Караванського
- непогасний — див. вічний Словник синонімів Вусика
- непогасний — -а, -е. 1》 Який не гасне, якого не можна погасити; невгасимий. 2》 перен. Який з часом не втрачає своєї сили; неослабний. || Якого не можна стримати, угамувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непогасний — НЕПОГА́СНИЙ, а, е. 1. Який не гасне, якого не можна погасити; невгасимий. Куди не глянь – квіти і квіти. Неначе то й не квіти, а живі, непогасні смолоскипи палають вогнем (І. Цюпа). 2. перен. Який з часом не втрачає своєї сили; неослабний. Словник української мови у 20 томах
- непогасний — НЕПОГА́СНИЙ, а, е. 1. Який не гасне, якого не можна погасити; невгасимий. Живе, як зоря непогасна, образ Леніна в мужніх серцях (Сос., Так ніхто.., 1960, 8); Куди не глянь — квіти і квіти. Словник української мови в 11 томах