непогасимий
НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет., НЕПОГАСИ́МИЙ рідко; НЕОПАЛИ́МИЙ поет. (перев. про любов, кохання). Тільки тепер дівчина зрозуміла, що допомоги чекати даремно. Але невгасимий інстинкт життя викликав химерні образи (О. Донченко); Чехов здавна увійшов у моє серце, як міцна й незгасна любов (М. Рильський); О як було любо тоді, моя непогасная мріє! (В. Сосюра). — Пор. неме́ркнучий, неосла́бний.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непогасимий — непогаси́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- непогасимий — див. вічний Словник синонімів Вусика
- непогасимий — -а, -е. Те саме, що непогасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непогасимий — НЕПОГАСИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непога́сний. Вона десь причаїлася, зібгалась десь у клубочок, як накручена пружина, й чекала, не подаючи знаку. Чекала до останку, зберігаючи якусь непогасиму іскру... (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
- непогасимий — НЕПОГАСИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непога́сний. Шляхами правди із тобою разом іде народів здружена сім’я, і сяє їй ясним дороговказом непогасиме Леніна ім’я (Гонч., Вибр., 1959, 103). Словник української мови в 11 томах