1. Словник української мови в 11 томах

непокірливо

НЕПОКІ́РЛИВО. Присл. до непокі́рливий.

*Образно. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуси стирчать (Коцюб., III, 1956, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непокірливо — непокі́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. непокірливо — Присл. до непокірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непокірливо — НЕПОКІ́РЛИВО. Присл. до непокі́рливий. * Образно. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуси стирчать (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. непокірливо — Непокірливо нар. Непокорно. Словник української мови Грінченка