1. Словник української мови в 11 томах

непорочність

НЕПОРО́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непоро́чний.

Дівчата принесли з лісу квітів і сплели для неї [покійниці] барвистий вінок — знак непорочності дівочої честі (Міщ., Сіверяни, 1961, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непорочність — непоро́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. непорочність — -ності, ж. Абстр. ім. до непорочний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непорочність — НЕПОРО́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непоро́чний. Дівчата принесли з лісу квітів і сплели для неї [покійниці] барвистий вінок – знак непорочності дівочої честі (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах
  4. непорочність — НЕВИ́ННІСТЬ (стан людини, що не жила статевим життям), ЦНО́ТА, ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ЧЕСТЬ, ЧЕСНО́ТА, ДІВО́ЦТВО розм., НЕПОРО́ЧНІСТЬ заст., поет. Незборима його цнота принаджувала до парубка цю бувалу в бувальцях вісімнадцятилітню молодичку (О. Словник синонімів української мови