1. Словник української мови в 11 томах

непорухомий

НЕПОРУХО́МИЙ, а, е, діал. Нерухомий.

Стояла [Маруся] і дивилася на Катрю, Катря непорухома сиділа (Вовчок, І, 1955, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непорухомий — -а, -е, діал. Нерухомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. непорухомий — НЕПОРУХО́МИЙ, а, е, діал. Нерухомий. Стояла [Маруся] і дивилася на Катрю, Катря непорухома сиділа (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. непорухомий — Непорухо́мий, -а, -е = нерухомий. Словник української мови Грінченка