неправедний
НЕПРА́ВЕДНИЙ, а, е, рідко.
1. Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий.
Люде горді, неправедні, Своїм судом судять (Шевч., II, 1963, 317);
// Який суперечить, не відповідає справедливості.
— *Образно. Я бачив радість, бачив кривду люту І ту людську неправедну отруту, Яку в житті ти стерпіти не міг (Мал., Звенигора, 1959, 313);
// Неправильний, невірний.
— Нехай чоловік буде умний [розумний] і розсудливий, скільки хоче, але коли він цієї філософії не вміє приноровити до життя, то ця філософія неправедна (Коб., І, 1956, 184).
2. Який суперечить прийнятим у певному середовищі нормам моралі; грішний.
Неправедне життя.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неправедний — непра́ведний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- неправедний — -а, -е, рідко. 1》 Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий. || Який суперечить, не відповідає справедливості. || Неправильний, невірний. 2》 Який суперечить прийнятим у певному середовищі нормам моралі; грішний. Неправедне життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неправедний — НЕПРА́ВЕДНИЙ, а, е. 1. Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий; неправдивий (у 2 знач.). Люде горді, неправедні, Своїм судом судять (Т. Шевченко); // Який суперечить, не відповідає справедливості. * Образно. Словник української мови у 20 томах
- неправедний — ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.). Словник синонімів української мови