1. Словник синонімів української мови

неправедний

ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.). (Маруся:) З того безталанного дня,.. як уздріла я його, мучать мене помисли лукаві, у три ряди облягли грішні думки (Панас Мирний); Неправедне життя; Немила тобі розкіш неправедна (М. Зеров); Жадна нечиста думка не засмітила їй серця (М. Коцюбинський); (Панас (пада перед іконою навколішки):) Согрішив я, окаянний! (М. Кропивницький); Я знаю: нечестиве те кохання (А. Кримський); (Меропія:) Що ж то скаже отець Модестій, як, борони Боже, довідається про це гріховне гульбище (І. Нечуй-Левицький). — Пор. амора́льний.

НЕСПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на неправильному, необ'єктивному ставленні до кого-, чого-небудь, який суперечить справедливості), НЕПРА́ВИЙ, КРИ́ВДНИЙ (який завдає кривди, несе несправедливість кому-, чому-небудь); НЕПРАВДИ́ВИЙ, НЕПРА́ВЕДНИЙ заст., книжн. (перев. про суд, покарання і т. ін.); НЕЗАСЛУ́ЖЕНИЙ (даний, зроблений або одержаний невідповідно до заслуг чи провини). Несправедливе покарання; Несправедливі докори; — Неправе діло задумала княгиня, — сказав Добислав (С. Скляренко); — Від тебе я можу заслухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак); Думки мутилися: ображали його (Чіпку) неправдивою карою, лякали людським сміхом (Панас Мирний); Весь цей час Партицький ходив по кімнаті, ніби схвильований незаслуженою образою (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неправедний — непра́ведний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. неправедний — -а, -е, рідко. 1》 Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий. || Який суперечить, не відповідає справедливості. || Неправильний, невірний. 2》 Який суперечить прийнятим у певному середовищі нормам моралі; грішний. Неправедне життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неправедний — НЕПРА́ВЕДНИЙ, а, е. 1. Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий; неправдивий (у 2 знач.). Люде горді, неправедні, Своїм судом судять (Т. Шевченко); // Який суперечить, не відповідає справедливості. * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. неправедний — НЕПРА́ВЕДНИЙ, а, е, рідко. 1. Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий. Люде горді, неправедні, Своїм судом судять (Шевч., II, 1963, 317); // Який суперечить, не відповідає справедливості. — *Образно. Словник української мови в 11 томах