непритомно
НЕПРИТО́МНО. Присл. до неприто́мний 2.
Замфір.. мовчки вийшов з хати, де довго ще голосила молодиця та непритомно осміхався божевільний Мош-Діма (Коцюб., І, 1955, 214);
Славко ще й тепер не міг прийти до себе. Відхилив трохи рот і дивився на Пазю зачудовано й непритомно (Март., Тв., 1954, 231).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непритомно — неприто́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- непритомно — Присл. до непритомний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- непритомно — НЕПРИТО́МНО. Присл. до неприто́мний 2. Замфір .. мовчки вийшов з хати, де довго ще голосила молодиця та непритомно осміхався божевільний Мош-Діма (М. Коцюбинський); Славко ще й тепер не міг прийти до себе. Відхилив трохи рот і дивився на Пазю зачудовано й непритомно (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах