1. Словник української мови в 11 томах

непритомний

НЕПРИТО́МНИЙ, а, е.

1. Який утратив свідомість; зомлілий.

Її так уразило мордування над Романом Сивашем, що впала непритомна і з місяць була після того хвора (Гр., II, 1963, 307);

Приголомшений ударом, якусь хвилину я лежав непритомний (Мур., Бук. повість, 1959, 33);

// Який відзначається втратою свідомості.

Він верзе в непритомнім стані не одно таке, що й сам потім не тямить (Март., Тв., 1954, 267).

2. Який виражає відсутність свідомості.

Мош-Діма з непритомним усміхом проказував молитву (Коцюб., І, 1955, 214);

В свічаді відбивалися заплакані очі, розтріпане волосся, лютий, непритомний погляд (Л. Укр., III, 1952, 540).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непритомний — (який втратив свідомість) зомлілий, зімлілий, обмерлий, безтямний, безпам'ятний, знепритомнілий. Словник синонімів Полюги
  2. непритомний — неприто́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. непритомний — Зомлілий, знепритомнілий, безпритомний, безпам'ятний, нетямний, несвідомий себе. Словник синонімів Караванського
  4. непритомний — [неиприетомнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. непритомний — -а, -е. 1》 Який утратив свідомість; зомлілий. || Який відзначається втратою свідомості. 2》 Який виражає відсутність свідомості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. непритомний — НЕПРИТО́МНИЙ, а, е. 1. Який утратив здатність осмислено сприймати навколишнє; зомлілий. Її так уразило мордування над Романом Сивашем, що впала непритомна і з місяць була після того хвора (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. непритомний — НЕПРИТО́МНИЙ (який утратив свідомість), ЗНЕПРИТО́МНІЛИЙ, БЕЗТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм.; ЗОМЛІ́ЛИЙ (ЗІМЛІ́ЛИЙ), ОБМЕ́РЛИЙ (який зомлів). Катря смикнула двері й, зойкнувши, кинулась у хату до Орисі, що непритомна лежала на долівці (А. Словник синонімів української мови
  8. непритомний — Неприто́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. непритомний — Непритомний, -а, -е Бессознательный, безпамятный. Г. Барв. 386. непритомним бувши. Въ безпамятствѣ. Словник української мови Грінченка