1. Словник української мови в 11 томах

неприязний

НЕПРИ́ЯЗНИЙ, а, е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружелюбно настроєний до кого-, чого-небудь.

Ти осталась Стара і немощна. Людей, Людей неприязних благаєш І Христа ради простягаєш Коло зачинених дверей Старії руки (Шевч., II, 1963, 260);

До жінки став [Новітний] якийсь.. неприязний, від дітей держався здалека (Фр., IV, 1950, 494);

— Якась ти неприязна до людей стаєш (Гур., Новели, 1951, 48);

// Який виражає або містить у собі неприязнь, недружелюбність, ворожість.

— Учениця відчуває неприязне ставлення до себе однокласниць (Донч., V, 1957, 251);

Катерина подивилась на маму з неприязним співчуттям (Вільде, Сестри.., 1958, 445).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприязний — непри́язний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неприязний — -а, -е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружньо налаштований щодо кого-, чого-небудь. || Який виражає або містить у собі неприязнь, недружелюбність, ворожість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неприязний — НЕПРИ́ЯЗНИЙ, а, е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружелюбно настроєний до кого-, чого-небудь. Ти осталась Стара і немощна. Словник української мови у 20 томах
  4. неприязний — НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який неприхильно ставиться до кого-, чого-небудь), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙ рідше, НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕПРИВІ́ТНИЙ, НЕЛАСКА́ВИЙ, НЕЛЮБ'Я́ЗНИЙ (який не виявляє лагідності, привітності в ставленні до кого-небудь). Щоб.. Словник синонімів української мови
  5. неприязний — Непри́язний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неприязний — Непри́язний, -а, -е Непріязненный, недружелюбный. Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! Шевч. Де вона й вродилась така неприязна. МВ. (О. 1862. III. 58). Словник української мови Грінченка