неприязний

НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який неприхильно ставиться до кого-, чого-небудь), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙ рідше, НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕПРИВІ́ТНИЙ, НЕЛАСКА́ВИЙ, НЕЛЮБ'Я́ЗНИЙ (який не виявляє лагідності, привітності в ставленні до кого-небудь). Щоб.. схилити на свій бік недоброзичливого до киян князя, вирішено було спокусити.. володаря землі Сіверянської вістями про княжну Чорну (Д. Міщенко); Федір Архипович Шульга ніколи не зважав на лестощі, але не звертав уваги і на пліткарів та незичливих людей (Н. Рибак); Він (Данило Галицький) для оборони князівства змушений був вступити у переговори не лише з недружелюбною Угорщиною, .. а також і з Папою Римським Інокентієм ІV (П. Тичина); Микола відчув, що Гиря неприхильний до радянської влади (В. Гжицький); Хто з нас був добрий, добріший ще буде, хто неприязний, щоб добрості вчився (В. Самійленко); — Чого вона така непривітна, — думаю собі (Марко Вовчок); Гордий і неласкавий з старшими й вищими за себе, Єремія був привітний до челяді (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. злий.

НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який виражає, містить у собі неприхильність), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙ рідше, НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕДО́БРИЙ, ВОРО́ЖИЙ підсил., НЕНА́ВИСНИЙ підсил.; НЕПРИВІ́ТНИЙ, НЕЛАСКА́ВИЙ, НЕЛЮБ'Я́ЗНИЙ (без лагідності, привітності); КО́СИЙ, КРИВИ́Й (про очі, погляд); НЕДРУ́ЖНІЙ (про тон, зайняту позицію тощо). Зупинилися всі дівчата, випростались і оглядали Олександра недоброзичливими очима (Д. Ткач); А тим часом знов виникли недружелюбні вигуки (К. Гордієнко); Стась аж пересмикнув плечима, відчуваючи на собі неприхильний мамин погляд (Ю. Бедзик); Колективна неприязна мовчанка була йому зустріччю (О. Гончар); Гостроносе личко його скривлене недоброю, гидливою посмішкою (В. Козаченко); Холодком віяло від його карих очей, в усій постаті було щось чуже, навіть вороже (О. Донченко); — То будьте ви прокляті, пане!.. — ненависним стогоном вирвалося з грудей Устини (М. Стельмах); Тон його мови був гордовитий, неохочий, трохи неласкавий (І. Нечуй-Левицький); Правда, сей та той гляне на нього косим оком (І. Франко); На криві погляди він волів не зважати (С. Журахович). — Пор. несхва́льний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприязний — непри́язний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неприязний — -а, -е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружньо налаштований щодо кого-, чого-небудь. || Який виражає або містить у собі неприязнь, недружелюбність, ворожість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неприязний — НЕПРИ́ЯЗНИЙ, а, е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружелюбно настроєний до кого-, чого-небудь. Ти осталась Стара і немощна. Словник української мови у 20 томах
  4. неприязний — Непри́язний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. неприязний — НЕПРИ́ЯЗНИЙ, а, е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружелюбно настроєний до кого-, чого-небудь. Ти осталась Стара і немощна. Словник української мови в 11 томах
  6. неприязний — Непри́язний, -а, -е Непріязненный, недружелюбный. Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! Шевч. Де вона й вродилась така неприязна. МВ. (О. 1862. III. 58). Словник української мови Грінченка