непроглядний
НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. У якому не можна нічого розглядіти; через який не можна проникнути поглядом.
Одарка дмухнула на свічку і.. непроглядна темнота зразу все покрила (Мирний, IV, 1955, 192);
Над нами нависло так густо сплетене, непроглядне гілля, що неба нам не видно було (Мур., Бук. повість, 1959, 25);
Повзуть непроглядні осінні тумани, ідуть та йдуть дощі (Чорн., Визвол. земля, 1950, 88);
*Образно. Очі в неї задумливі й непроглядні, як глибока, тиха вода (Гур., Осок. друзі, 1946, 16);
// Якого не можна охопити поглядом.
Річка тихо котила свої темні води в затуманену непроглядну далечінь (Добр., Очак. розмир, 1965, 60).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непроглядний — непрогля́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- непроглядний — Безпросвітний, <б.з. безпросвітній>, непрозірний, непроникливий, непроникний, р. непрозорий, ок. непрозиренний; (морок) суцільний, густий-прегустий. Словник синонімів Караванського
- непроглядний — див. темний Словник синонімів Вусика
- непроглядний — -а, -е. У якому не можна нічого розглядіти; крізь який не можна проникнути поглядом. || Якого не можна охопити поглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непроглядний — НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. У якому або крізь який не можна нічого побачити, розглядіти. Одарка дмухнула на свічку і .. непроглядна темнота зразу все покрила (Панас Мирний); Над нами нависло так густо сплетене, непроглядне гілля, що неба нам не видно було (І. Словник української мови у 20 томах
- непроглядний — ГУСТИ́Й (про туман, дим і т. ін. — який складається з близько розташованих дрібних краплин, часток), ЩІ́ЛЬНИЙ. Насувала осінь сумна з густими туманами, з темними непроглядними ночами (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови