непідкорений

НЕПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Якого не підкорили.

Заграй, сивий Дніпре, вітрами подми, Щоб бачили ми твої хвилі ревучі, Батьків непідкорених, доли і кручі, Стежки й дороги, де виросли ми! (Мал., Битва, 1943, 141);

*Образно. Це ж вкраїнська земля з верховин промовля Непідкореним духом могучим (Забашта, Вибр., 1958, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непідкорений — непідко́рений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непідкорений — -а, -е. Якого не підкорили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непідкорений — НЕПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Якого не підкорили. Заграй, сивий Дніпре, вітрами подми, Щоб бачили ми твої хвилі ревучі, Батьків непідкорених, доли і кручі, Стежки й дороги, де виросли ми! (А. Малишко); * Образно. Це ж вкраїнська земля з верховин промовля Непідкореним духом могучим (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах