1. Словник української мови в 11 томах

непідкупний

НЕПІДКУ́ПНИЙ, а, е. Якого не можна підкупити; який не зрадить своєму обов’язку.

[Д. Жуан:] Всі слуги — суворі, збройні, непідкупні (Л. Укр., III, 1952, 393);

Серед учителів школи підібралось немало чесних, непідкупних людей (Гончар, Таврія, 1952, 76);

// Власт. такій людині.

Дав ти синам свою душу… Правду свою непідкупну і совість (Забашта, Квіт., 1960, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непідкупний — непідку́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непідкупний — див. ВІРНИЙ Словник синонімів Караванського
  3. непідкупний — див. непохитний; чесний Словник синонімів Вусика
  4. непідкупний — -а, -е. Якого не можна підкупити; який не зрадить своєму обов'язку. || Власт. такій людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непідкупний — НЕПІДКУ́ПНИЙ, а, е. Якого не можна підкупити; який не зрадить своєму обов'язку. [Д. Жуан:] Всі слуги – суворі, збройні, непідкупні (Леся Українка); Серед учителів школи підібралось немало чесних, непідкупних людей (О. Гончар); // Власт. такій людині. Словник української мови у 20 томах
  6. непідкупний — ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Словник синонімів української мови