1. Словник української мови в 11 томах

непізнанний

НЕПІЗНА́ННИЙ, а, е. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання.

Нема речей непізнанних, а є лише досі ще непізнані (Рильський, Веч. розмови, 1962, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непізнанний — непізна́нний прикметник якого не можна пізнати Орфографічний словник української мови
  2. непізнанний — -а, -е. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непізнанний — НЕПІЗНА́ННИЙ, а, е. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще непізнані (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. непізнанний — НЕПІЗНА́ННИЙ (недоступний для пізнання), НЕПІЗНАВА́ННИЙ, ТРАНСЦЕНДЕ́НТНИЙ філос. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще не пізнані (М. Рильський). — Пор. 1. незрозумі́лий. Словник синонімів української мови