непізнанний
непізна́нний
-а, -е.
Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непізнанний — непізна́нний прикметник якого не можна пізнати Орфографічний словник української мови
- непізнанний — НЕПІЗНА́ННИЙ, а, е. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще непізнані (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- непізнанний — НЕПІЗНА́ННИЙ (недоступний для пізнання), НЕПІЗНАВА́ННИЙ, ТРАНСЦЕНДЕ́НТНИЙ філос. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще не пізнані (М. Рильський). — Пор. 1. незрозумі́лий. Словник синонімів української мови
- непізнанний — НЕПІЗНА́ННИЙ, а, е. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще непізнані (Рильський, Веч. розмови, 1962, 95). Словник української мови в 11 томах