нервація
НЕРВА́ЦІЯ, ї, ж., біол. Розподіл жилок на листках рослин, чашечках квіток і на крилах комах; жилкування.
Колос у цього сорту ["лютесценса 32"] циліндричний, середньої довжини, нещільний, колосова луска овальна з добре помітною нервацією (Хлібороб Укр., 9, 1966, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нервація — нерва́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нервація — -ї, ж., біол. Розподіл жилок на листках рослин, чашечках квіток і на крилах комах; жилкування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нервація — НЕРВА́ЦІЯ, ї, ж., біол. Розподіл жилок на листках рослин, чашечках квіток і на крилах комах; жилкування. Колос у цього сорту [“лютесценса 32”] циліндричний, середньої довжини, нещільний, колосова луска овальна з добре помітною нервацією (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- нервація — нерва́ція (франц. nervation – жилкування, від лат. nervus – жила, нерв) характер розміщення в органах рослин судинно-волокнистих пучків. Інша назва – жилкування. Словник іншомовних слів Мельничука