1. Словник української мови в 11 томах

нервозний

НЕРВО́ЗНИЙ, а, е.

1. Який легко збуджується, роздратовується.

Породивши кільки [стільки] дітей, вона стала нервозна, часом сердилась без причини (Н.-Лев., І, 1956, 444).

2. Зв’язаний із збудженістю, роздратуванням нервів.

Олекса помітив нервозну заклопотаність господаря і намагався його розважити, як міг (Руд., Остання шабля, 1959. 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нервозний — нерво́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нервозний — -а, -е. 1》 Який легко збуджується, роздратовується. 2》 Зв'язаний із збудженістю, роздратуванням нервів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нервозний — НЕРВО́ЗНИЙ, а, е. 1. Який легко збуджується, роздратовується; дратівливий; нервовий (у 4 знач.). Породивши кільки [стільки] дітей, вона стала нервозна, часом сердилась без причини (І. Нечуй-Левицький). 2. Пов'язаний із збудженістю, роздратуванням нервів. Словник української мови у 20 томах
  4. нервозний — НЕРВО́ВИЙ (пов'язаний зі збудженістю, роздратуванням нервів), НЕРВО́ЗНИЙ підсил., ГАРЯЧКО́ВИЙ підсил., ЛИХОМА́НКОВИЙ підсил., СУ́ДОРОЖНИЙ підсил. Тихович нервовим рухом розриває лози й іде далі (М. Словник синонімів української мови