нервозний
НЕРВО́ВИЙ (пов'язаний зі збудженістю, роздратуванням нервів), НЕРВО́ЗНИЙ підсил., ГАРЯЧКО́ВИЙ підсил., ЛИХОМА́НКОВИЙ підсил., СУ́ДОРОЖНИЙ підсил. Тихович нервовим рухом розриває лози й іде далі (М. Коцюбинський); — Бігме, я нічого не винна, — швидко з якимсь гарячковим поспіхом шептала Ганка (І. Франко); Судорожний жест. — Пор. 1. пори́вчастий.
НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев. про час); НЕРВО́ВИЙ (перев. про обстановку, роботу); НЕРВО́ЗНИЙ (перев. про обстановку). Поет Євгеній Баратинський жив своїм неспокійним важким життям (О. Іваненко); Далі починається моє.. невпокійне учителювання (С. Васильченко); Містечко жило тривожним життям, двері магазинів позакривані, на базарі пусто (Григорій Тютюнник); Це було в бентежний серпень сорок першого року (О. Гончар); Лікія гарцювала перед ними, як добрий козак, як і більшість дівчат тої ворохобної пори (О. Ільченко); Москва. Живе нервовим, напруженим життям (В. Еллан). — Пор. 3. бурхли́вий.
НЕРВО́ВИЙ (який відзначається
Значення в інших словниках
- нервозний — нерво́зний прикметник Орфографічний словник української мови
- нервозний — -а, -е. 1》 Який легко збуджується, роздратовується. 2》 Зв'язаний із збудженістю, роздратуванням нервів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нервозний — НЕРВО́ЗНИЙ, а, е. 1. Який легко збуджується, роздратовується; дратівливий; нервовий (у 4 знач.). Породивши кільки [стільки] дітей, вона стала нервозна, часом сердилась без причини (І. Нечуй-Левицький). 2. Пов'язаний із збудженістю, роздратуванням нервів. Словник української мови у 20 томах
- нервозний — НЕРВО́ЗНИЙ, а, е. 1. Який легко збуджується, роздратовується. Породивши кільки [стільки] дітей, вона стала нервозна, часом сердилась без причини (Н.-Лев., І, 1956, 444). 2. Зв’язаний із збудженістю, роздратуванням нервів. Словник української мови в 11 томах