1. Словник української мови в 11 томах

нерозбірливий

НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ, а, е.

1. Який важко або неможливо розібрати, прочитати, сприйняти і т. ін.

Лемент то затихав, то лунав дужче. Долітали якісь нерозбірливі слова (Вас., II, 1959, 364);

Він сидить і записує дрібним, нерозбірливим почерком те, що діється тепер у них на очах (Ів., Таємниця, 1959, 99);

Нерозбірливим від контузії голосом він квапить лікаря, який його оглядає (Ю. Янов., І, 1954, 160).

2. розм. Невимогливий при виборі, оцінці і т. ін. кого-, чого-небудь.

М. Г. Чернишевський різко критикував тих природодослідників і, зокрема, математиків, які були нерозбірливими у виборі філософських керівників (Наука.., 6, 1964, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозбірливий — нерозбі́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерозбірливий — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  3. нерозбірливий — -а, -е. 1》 Якого важко або неможливо розібрати, прочитати, сприйняти і т. ін. 2》 розм. Невимогливий у виборі, оцінці і т. ін. кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нерозбірливий — Невибагливий, непримхливий, невередливий, (письмо) нечиткий Словник чужослів Павло Штепа
  5. нерозбірливий — НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо розібрати, прочитати, сприйняти і т. ін. Лемент то затихав, то лунав дужче. Долітали якісь нерозбірливі слова (С. Словник української мови у 20 томах
  6. нерозбірливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ (який задовольняється найнеобхіднішим щодо життєвих вигод, умов існування); НЕВИМО́ГЛИВИЙ (без надмірних вимог); НЕВЕРЕДЛИ́ВИЙ, НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, НЕПРИМХЛИ́ВИЙ (який задовольняється тим, що в нього є або що йому пропонують)... Словник синонімів української мови
  7. нерозбірливий — Нерозбі́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)