нерозбірливий
НЕВИБА́ГЛИВИЙ (який задовольняється найнеобхіднішим щодо життєвих вигод, умов існування); НЕВИМО́ГЛИВИЙ (без надмірних вимог); НЕВЕРЕДЛИ́ВИЙ, НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, НЕПРИМХЛИ́ВИЙ (який задовольняється тим, що в нього є або що йому пропонують); НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ (який приймає все без розбору). Дешевого й невибагливого українського робітника з Галичини знали всі закордонні фабриканти й поміщики (П. Козланюк); Коханки за дротом? Це не подобалося навіть неперебірливому Рольфу (П. Загребельний); Нерозбірливий у виборі друзів.
НЕВИРА́ЗНИЙ (який важко розібрати — зором, слухом і т. ін.), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ. За дверима чути було невиразне шарудіння (А. Шиян); Всюди гам та гук, неясний гомін та клекіт... (Панас Мирний); Черкашин промимрив щось незрозуміле, мабуть, це була подяка (Л. Дмитерко); Гострий зір чоловіка і в осінні ночі вловлював непевні тіні, що сновигали біля колишнього панського палацу (М. Стельмах); За припорошеним склом заворушилися бліді, нерозбірливі плями (В. Собко).
Значення в інших словниках
- нерозбірливий — нерозбі́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
- нерозбірливий — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- нерозбірливий — -а, -е. 1》 Якого важко або неможливо розібрати, прочитати, сприйняти і т. ін. 2》 розм. Невимогливий у виборі, оцінці і т. ін. кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нерозбірливий — Невибагливий, непримхливий, невередливий, (письмо) нечиткий Словник чужослів Павло Штепа
- нерозбірливий — НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо розібрати, прочитати, сприйняти і т. ін. Лемент то затихав, то лунав дужче. Долітали якісь нерозбірливі слова (С. Словник української мови у 20 томах
- нерозбірливий — Нерозбі́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нерозбірливий — НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який важко або неможливо розібрати, прочитати, сприйняти і т. ін. Лемент то затихав, то лунав дужче. Долітали якісь нерозбірливі слова (Вас. Словник української мови в 11 томах