1. Словник української мови в 11 томах

нерозлучно

НЕРОЗЛУ́ЧНО. Присл. до нерозлу́чний.

Ганна Матвіївна могла б дивуватися: чому він нерозлучно з Машею, тільки приїде до їхнього маєтку? (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 59);

Професор натиснув кілька клавішів на своїй оригінальній машинці, що знову нерозлучно стояла біля нього (Смолич, І, 1958, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозлучно — нерозлу́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нерозлучно — Присл. до нерозлучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерозлучно — НЕРОЗЛУ́ЧНО. Присл. до нерозлу́чний. Ганна Матвіївна могла б дивуватися: чому він нерозлучно з Машею, тільки приїде до їхнього маєтку? (О. Полторацький); Професор натиснув кілька клавішів на своїй оригінальній машинці, що знову нерозлучно стояла біля нього (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах